Тести Claude Code розкрили прихований апетит ІІ: чому 96% обчислень йде на читання власної пам'яті

0
71

ІІ-агент споживає електроенергію

Автономні ІІ-асистенти підносяться технологічними гігантами як вершина продуктивності: вони пишуть скрипти, правлять код та розгортають інфраструктуру за лічені хвилини. Однак за гарним інтерфейсом криється значний «архітектурний податок». Незалежний експеримент показав, що переважна частина обчислювальної потужності сучасних ІІ-агентів згоряє не так на генерацію рішень, але в банальне перечитування власного контексту.

Анатомія перевитрати: 3,2 мільярда токенів заради 0,4% результату

Кліматолог Зік Хаусфазер провів детальне восьмитижневе дослідження інструменту Claude Code від компанії Anthropic, зафіксувавши точні патерни витрати обчислювальних ресурсів. Цифри виявилися парадоксальними: за час тестування асистент опрацював 3,2 мільярда токенів, але лише крихітні 0,4% з цього колосального обсягу склали корисний висновок, який у результаті побачив користувач.

Куди розчинилися решта потужностей? Близько 96% усіх операцій припали на читання. Механіка роботи Claude Code влаштована так, що на кожному з приблизно 14 000 скоєних кроків — чи то зчитування файлу, чи запуск термінальної команди, чи звернення до зовнішнього інструменту — агент змушений заново проганяти через себе весь накопичений масив контексту. Це нагадує спробу написати есе, перечитуючи чернетку з першої сторінки перед кожною новою поставленою точкою.

ІІ працює вхолосту? 96% ресурсів популярних нейромереж йде на перечитування власної пам'яті

Реальний рахунок за електрику: ненажерливіший за холодильник

Хоча розробники LLM значно здешевили звернення до кешованих токенів, сам масштаб нескінченних повторних читань неминуче конвертується у високе енергоспоживання дата-центрів. Хаусфазер зафіксував, що щоденний апетит Claude Code коливається від 1,2 до 5,9 кВт·год.

Щоб усвідомити масштаб, достатньо побутової аналогії: пара стандартних домашніх холодильників, які працюють без перерви 24 години на добу, споживає близько 5 кВт·год сумарно. Іншими словами, активна сесія роботи одного програміста з розумним агентом може коштувати екосистемі дорожче, ніж базові електроприлади на кухні.

Що стосується кліматичного сліду, розрахунки показують наступні паралелі:

  • Річний обсяг викидів CO2 від регулярної експлуатації помічника трохи перевищує вихлоп від роботи електричної сушарки для одягу.
  • Той самий обсяг викидів еквівалентний половині вуглецевого сліду електромобіля, що проїхав 18 500 км трасами Каліфорнії.

Методологічні суперечки та мовчання бігтеху

Отримані дані викликали резонанс у експертному середовищі, але не обійшлися без скепсису. Фахівець зі сталого розвитку ІІ Борис Гамазайчиков охарактеризував підрахунки Хаусфазера як «хорошу спробу», проте звернув увагу на те, що дослідник міг спиратися на найактуальніші базові метрики дата-центрів. Гамазайчиков анонсував власний масштабний звіт, публікація якого очікується наприкінці вересня 2026 року — він має надати скориговану картину індустрії.

Головна проблема подібних досліджень полягає в інформаційній закритості: провідні ІІ-лабораторії неохоче діляться точною телеметрією енерговитрат на агентські ланцюжки reasoning-моделей. Поки індустрія намагається усвідомити реальну ціну автономності ІІ, відбуваються зрушення і на юридичному фронті: наприклад, нещодавно Ілон Маск відкликав свій антимонопольний позов проти Apple, знизивши напруження боротьби навколо монополізації технологій штучного інтелекту. Але якщо регуляторні суперечки можна залагодити в суді, то закони термодинаміки не вдасться обійти — архітектурам ІІ-агентів потрібна термінова оптимізація роботи з пам'яттю.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

БІЛЬШЕ НОВИН