Париж пропонує боротися з російською дезінформацією
Пропозицію підтримали Нідерланди, Польща та країни Балтії.
Франція закликає Європейський Союз встановити новий режим санкції проти російської дезінформації та втручання у вибори по всьому світу. П'ять країн підтримали цю ідею. Пропозиція Франції дозволить ЄС посилити санкції проти осіб, які мають відношення до російської діяльності, що дестабілізує, у всьому світі.
Про це пише Bloomberg. За даними видання, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди та Польща підтримали Францію щодо нових антиросійських санкцій.
У чернетці документа, з яким ознайомився Bloomberg, наголошується, що «дестабілізаційна діяльність, яку проводять суб'єкти, пов'язані з Росією, посилилася скрізь у Європі, оскільки російський режим використовує різні гібридні інструменти, щоб підірвати демократію, стабільність і верховенство права» .
Перед виборами до Європарламенту у червні цього року ЄС, додає видання, визначив боротьбу з російською дезінформацією як свій пріоритет. Мета — запобігти роз'єднанню союзників, особливо у питаннях, що стосуються підтримки України, і зберегти добрі відносини з країнами, які традиційно підтримують ЄС.
Проти кого Франція пропонує запровадити санкції
Пропозиція Парижа допоможе націлитись на наступників групи найманців ПВК «Вагнер», яка брала участь у попередніх операціях з дезінформації. Ця ініціатива також націлена на всіх, хто має з ними зв'язки або надає матеріально-технічну та фінансову підтримку, повідомляє видання.
Нові санкції будуть спрямовані на осіб, які створюють загрозу стабільності, безпеці чи суверенітету держав-членів ЄС чи третіх країн через підрив виборів, порушення верховенства права, підтримку насильства чи інтервенції через маніпуляцію інформацією. Також санкції можуть включати заборону на поїздки та заморожування активів (які зазвичай вносяться до різних пакетів антиросійських санкцій).
Чому в ЄС так стурбовані саме зараз
Офіційні особи Євросоюзу особливо стурбовані червневими голосуваннями по всьому континенту, оскільки зауважують, що кількість контенту, який розповсюджує дезінформацію у соціальних мережах, зростає порівняно з п'ятьма роками раніше. У спільних висновках після саміту лідерів ЄС минулого тижня блок заявив, що «уважно стежитиме за будь-якими ризиками, пов'язаними з дезінформацією, у тому числі за допомогою штучного інтелекту, а також маніпулювання іноземною інформацією та втручанням у виборчі процеси».
Проблема дезінформації та ризику втручання також обговорювалася під час зустрічей між президентом Європейського парламенту Робертом Мецолою та національними лідерами під час його нещодавньої поїздки до кількох столиць.
Франція та Німеччина нещодавно розкрили мережі впливу, спрямовані на них. Та й у лютому 2024 року французька служба з дезінформації за кордоном Viginum оголосила про виявлення підготовки до масштабної дезінформаційної кампанії одразу у кількох європейських країнах.
Країни «Великої сімки» також готують спільні дії, які виходять за межі попередніх заходів, щоб протидіяти маніпулюванню іноземною інформацією та втручанню, зокрема, уважно вивчаючи вибори, що відбудуться цього року.
G7 хоче посилити санкції проти Росії
19 квітня 2024 р. міністри закордонних справ країн G7 висловили єдину підтримку Україні та рішуче засудили агресивну війну Росії. Вони заявили, що мають намір продовжувати вводити санкції проти Росії, а також проти фізичних осіб та компаній із третіх країн, які допомагають РФ. Крім того, у заяві міністри написали про те, що хочуть накласти додаткові санкції на компанії та осіб у третіх країнах, які підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Міністри також вимагають від Росії компенсації за завдану нею шкоду та руйнування. Вони засудили останні удари Росії по енергетичній інфраструктурі України.
Нагадаємо, у березні США наклали обмеження на криптооператорів, які використовує Росія. Також повідомлялося, що Держдеп США запровадив нові санкції проти РФ.