Держава захищатиме права нацменшин по-новому
Закон дає нове визначення терміну «національна меншість» та гарантує низку прав його представникам, особливо у мовному питанні
Верховна Рада України проголосувала за законопроект №9610, яким вносяться зміни до Закону України «Про національні меншини (общини) України». Зокрема, в Україні переосмислюватимуть сам термін «національна меншість» та порядок визначення населених пунктів, де більшість населення становлять представники того чи іншого етносу. Закон також регулює використання мов меншин.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомляє про голосування у Верховній Раді законопроекту про нацменшини. Документ підтримали 318 народних депутатів.
Новий закон визначає, хто є національними меншинами, та уточнює порядок визначення населених пунктів, де більшість становлять національні меншини. У нових правилах говориться, що мови меншин можна використовувати в рекламі та під час різних заходів. А ще допомагаючи людям. Відповідно до змін також буде розроблено методику використання мов меншин в окремих регіонах.
Цей законопроект ініціювали наступні депутати: Олександр Корнієнко, Андрій Задорожний, Євгенія Кравчук, Сергій Бабак, Вікторія Кінзбурзька, Юлія Гришина, Микита Потураєв, Сергій Козир, Неллі Яковлєва, Олексій Кузнєцов та Ахтем Чийгоз. Україні потрібні були зміни до закону про національні меншини для європейської інтеграції.
На вимогу Венеціанської комісії
Нагадуємо, що 2 червня 2023 року Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) опублікувала висновок згідно із Законом України «Про національні меншини (общини) України» № 2827-IX від 13 грудня, 2022. Були коментарі до цього закону. Комісія рекомендувала привести деякі положення українського законодавства у відповідність до положень трьох документів: Європейської конвенції про права людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. 1992 року. Так з'явився законопроект №9610, у якому було б враховано всі зауваження.
Зокрема, з першого абзацу першої частини статті 1 було видалено слово «традиційний», щоб наголосити на тому, що права національних меншин поширюються на всіх людей, що належать до цих меншин. Це не залежить від того, як довго вони прожили в Україні.
Стаття 3 була доповнена: тепер вона зобов'язує державу вживати заходів для досягнення повної та справжньої рівності між національними меншинами та етнічною більшістю у сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя. А поправка до статті 5 допускає обмеження прав і свобод національних меншин, але лише в одному випадку – з міркувань національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку.
Поправки до статті 10 дозволяють проводити публічні заходи мовами національних меншин. Вони також регулюють використання мов національних меншин у засобах масової інформації та надають екстрену допомогу. Щодо навчання рідною мовою, то це регулюється статтями 11 та 13.