Політики намагаються заручитися підтримкою Путіна, щоб стати єдиним кандидатом від опозиції
Проросійські політики в Республіці Молдова отримали дозвіл балотуватися на президентських виборах, що збільшує можливість гібридного вторгнення до Російської Федерації.
Рішення Конституційного суду Молдови дозволити політикам забороненої партії ШОР балотуватися на пост президента відкриває Кремлю нові можливості дестабілізувати країну. Російський уряд збирає коаліцію опозиційних сил і має обрати провідного кандидата, який кине виклик проєвропейському президенту Майє Санду. Однак, за даними розвідки, основною стратегією Кремля є намір дестабілізувати країну за допомогою різних точок напруги. В основному йдеться про масові протести в Гагаузії, Придністров'ї та самому Кишиневі.
«ШОР» повертається у велику політику
Конституційний суд Молдови дозволив колишнім членам забороненої проросійської партії ШОР брати участь у виборах. Рішення скасовує поправки до закону про п'ятирічний мораторій на участь у національному політичному житті, які будуть запроваджені у 2023 році, повідомляє NewsMaker. Суд ґрунтує свій висновок на процесуальних питаннях, що існували до реформи законодавства.
Ілана Шора, голову проросійського політичного угрупування «ШОР», у 2023 році заочно засуджено до 15 років позбавлення волі за шахрайство. Його звинувачують у «крадіжці віку». У період з 2014 до 2015 року, під час його перебування на посаді прем'єр-міністра, з банківської системи Молдови зник 1 мільярд доларів. Хоча пан Шолль ухилився від відповідальності в Ізраїлі, його колеги по партії активні у себе на батьківщині і добре показали себе на місцевих виборах. Ще більш небезпечною є співпраця проросійських опозиційних партій. Кандидат від Соціалістичної партії Іон Себан став призраком Кишинева.
Майя Санду зараз ризикує зіткнутися з сильним суперником на президентських виборах у листопаді, які відбудуться того ж дня, що і референдум про членство в Європейському Союзі (ЄС). Кишинів не ухвалить вирок так легко. Речник парламенту Ігор Гросс заявив, що поважає рішення Конституційного суду, але зробить усе можливе, щоб злочинні організації не балотувалися на державні посади.
"Ми внесемо корективи відповідно до рішення суду, але не дозволимо злочинним угрупованням взяти під контроль виборчий процес і підірвати демократію в Республіці Молдова", - цитує агентство Reuters слова Гросса.
Оптимістичні настрої проросійської тусовки
Проєвропейський уряд Майї Санду вважає ШОР та його сателітів маріонетками президента Володимира Путіна, а Росію – найбільшою загрозою внутрішньої стабільності. Коли у вересні 2022 року Росія підняла ціни на газ до безпрецедентного рівня, партія розгорнула масштабну антиурядову кампанію. Вони вимагали, щоб Санду сплатив рахунки за електроенергію, повернув з шляху ЄС і повернувся до орбіти впливу Кремля. Глобальне падіння цін на енергоносії та прогрес у напрямку європейської інтеграції тримають ці настрої під контролем, але натомість вони можуть спалахнути.
Крім внутрішньої нестабільності, Москва використовує проти Молдови загрозу з боку невизнаного анклаву у Придністров'ї та проросійські настрої у Гагаузькому автономному окрузі. У березні 2024 року обидва регіони звернулися за підтримкою до президента Путіна. Правитель племені гагаузів Євгенія Гуцул має тісні зв'язки з Кремлем та олігархом Шором і вважається вченою олігарха. Її вважають одним із провідних кандидатів від опозиції.
На початку березня 100 активістів Партії відновлення, що поглинула шоробітів після заборони партії, та Євген Гуцул взяли участь у Всесвітньому фестивалі молоді у Сочі. Лідери Гагаузії також зустрілися із президентом Володимиром Путіним, ситуація дуже схожа на ситуацію з нареченою.
Гуцул хоче бути головним супротивником Сандху. Колаж: Інформатор
Депутат парламенту від команди Шора від партії-сателіту «Відродження» Олександр Скодольський відвідав Москву у вівторок, 26 березня, та зустрівся із заступником голови комітету Держдуми з міжнародних справ Леонідом Слуцьким. В інтерв'ю пропагандистському виданню Sputnik він висловив підтримку гуцулам і заявив, що європейська інтеграція зараз невідповідний час.
«Кажуть сьогодні, що нам потрібно діяти та йти шляхом євроінтеграції, але ми не бачимо в цьому жодного сенсу, тому що ця країна знаходиться на шляху євроінтеграції вже понад три-чотири роки. Для Республіки Молдови, європейська інтеграція асоціюється з бідністю, відсутністю безпеки та відчуттям того, що Республіка Молдова перебуває на неправильному шляху… Росія та російський народ завжди підтримували народ Молдови. Він був справжнім другом та братом. Фактично, сьогодні західні країни намагаються нас відсунути якнайдалі», — цитує його слова молдавське агентство Stiiri.
Молдовські спецслужби заявляють, що антиєвропейська риторика та сепаратизм мають стати основою гібридної стратегії Кремля щодо Кишинева. Пан Слуцький пообіцяв Суходільському співробітництво у культурній, соціальній та гуманітарній сферах та висловив сподівання на покращення двосторонніх відносин.
Суходорський каже російським пропагандистам, що євроінтеграція – це погано
План дестабілізації
На початку березня глава Служби розвідки та безпеки (СІБ) Республіки Молдова Олександр Мустіата заявив, що є докази намірів Російської Федерації поставити під загрозу європейську інтеграцію Молдови. Для досягнення цієї мети Кремль діє не лише відкрито проросійськими політиками, а й політиками, які, здається, говорять із патріотичної точки зору, але мають зв'язки із злочинними організаціями. Примітно, що окрім Євгенії Гутлу іншим потенційним суперником Санду є також Ренато Усаті, мер Бельц, другого за величиною міста Молдови, ім'я якого фігурувало в кількох кримінальних скандалах.
«Деталі показують заплановану стратегію на 2024 та 2025 роки, що включає підтримку спецслужб, організованих злочинних угруповань та проросійських політиків, пов'язаних із кремлівським керівництвом. Декілька соціально-політичних напрямків» У регіоні прогнозується кілька криз і соціальних зіткнень планується розпалити міжнаціональну ворожнечу та кризу безпеки в Гагаузькому автономному окрузі та Придністров'ї.
СІБ стверджує, що план Кремля має створити деяку нестабільність. Сепаратисти послаблять Гагаузію та Придністров'я, а іранські шорські угруповання намагатимуться провести акції протесту в Кишиневі. При цьому основну ставку буде зроблено на посилення радикальних сепаратистських тенденцій у Гагаузії.
У доповіді Інституту вивчення війни (ISW) від 26 березня йдеться про те, що після рішення Конституційного суду російський уряд, швидше за все, змінить свої гібридні операції в Молдові та збільшить свою залежність від холовитців. Кремль зараз, схоже, вирішує на який сценарій покластися. Або він може згуртувати повстанців і спробувати захопити владу в Кишиневі, або може послабити країну, створивши нові субдержави в Гагаузії та Придністров'ї і гарантуючи повернення проросійських урядів. Перейдіть до «Грузинського сценарію». Однак перший варіант не виключає другого варіанта.