Обсерваторія Swift вивчала гамма-сплески протягом 22 років. Джерело: NASA's Goddard Space Flight Center Conceptual Image Lab
Космічна обсерваторія Neil Gehrels Swift, що успішно функціонувала 22 роки, завершує свою місію контрольованим сходом з орбіти. За даними Космічних сил США, апарат масою близько 1,5 тонни увійде до щільних шарів атмосфери Землі у п'ятницю, 6 листопада 2026 року.
Провал рятувальної місії та завершення роботи
Спочатку NASA планувало продовжити термін служби Swift за допомогою роботизованого буксиру Link від Katalyst Space Technologies. У липні 2026 року було зроблено спробу підняти орбіту обсерваторії, проте місія не увінчалася успіхом. У буксира виникли критичні проблеми із системою орієнтації, що призвело до неконтрольованого обертання та втрати зв'язку. Рятувальний апарат Link згорів у атмосфері у вересні 2026 року, так і не досягнувши телескопа.
Після провалу спроби порятунку Swift продовжував спостереження. Однак 20 жовтня 2026 його орбіта знизилася до 275 км. Опір атмосфери унеможливив підтримку стабільного становища, і NASA було змушене офіційно завершити роботу обсерваторії.
Наукова спадщина Swift: відкриття гамма-сплесків та BOAT
Запущений у листопаді 2004 року, телескоп Swift був розроблений для вивчення гамма-сплесків (GRB) - найпотужніших вибухів у Всесвіті, що супроводжують загибель масивних зірок та формування чорних дірок. За час своєї служби обсерваторія зафіксувала понад 2000 гамма-сплесків та близько 1400 вибухів наднових. Одним із найбільш значущих досягнень стало виявлення в жовтні 2022 року події GRB 221009A, яка отримала неофіційне прізвисько BOAT (Brightest of All Time) через свою безпрецедентну яскравість.
Swift часто працював у кооперації з іншими космічними обсерваторіями, наприклад з космічним телескопом Fermi, що спеціалізується на високоенергетичному гамма-випромінюванні.
Прогноз місця падіння уламків
Більшість конструкції Swift, загальною масою 1,5 тонни, згорить при вході в атмосферу. Однак деякі особливо міцні елементи, такі як деталі вольфраму і частини дзеркал, можуть досягти поверхні Землі. Зона потенційного падіння уламків охоплює широкі регіони, включаючи Африку, Австралію, Індію, Південно-Східну Азію, а також Центральну та Південну Америку. Фахівці NASA припускають, що найімовірнішим місцем падіння стане океан.