У сучасній автоіндустрії технологія концепт-карів займає місяці, або навіть роки. Однак у 1968 році знаменитий дизайнер Джорджетто Джуджаро (Giorgetto Giugiaro) довів, що для створення вічної класики досить сміливої ідеї та екстремально стислих термінів. Дебютний проект новоствореної студії Italdesign - клиноподібний суперкар Bizzarrini Manta - став не просто візитною карткою нового ательє, а й справжнім технологічним маніфестом, який передбачив конструкторські тренди на десятиліття вперед.
Концепт-кар Bizzarrini Manta. Джерело: Italdesign
Екстремальний дедлайн: від ескізу до подіуму за 6 тижнів
Історія Manta почалася в лютому 1968 року, коли Джуджаро об'єднав зусилля з інженером Альдо Мантовані (Aldo Mantovani), заснувавши Italdesign. До старту престижного Туринського автосалону залишалося критично мало часу, і новачкам був потрібний гучний тріумф. Джуджаро пішов на усвідомлений ризик: вся технологія - від перших дерев'яних макетів до готового ходового шоу-кара - зайняла феноменальні 40 днів.
Фундаментом для експериментів послужило шасі гоночного боліда Bizzarrini P538, викуплене безпосередньо у конструктора Джотто Біззарріні (Giotto Bizzarrini). Спортпрототип зійшов із гоночної дистанції через регуляторні зміни в регламенті ендуро, але його трубчаста рама та середньомоторне компонування стали ідеальною базою для радикальної «стрілоподібної» концепції Джуджаро.
Американський V8 та заявка на 330 км/год
Інженерна начинка Manta відповідала її футуристичної зовнішності. У базі розташувався 5,4-літровий двигун Chevrolet V8, що розвивав близько 400 л. - Велика віддача для кінця шістдесятих.
- Габарити: довжина – 4100 мм, ширина – 1855 мм, наднизька висота – всього 1055 мм.
- Динамічний потенціал: розрахункова максимальна швидкість досягала 330 км/год (хоча через жорсткі терміни до виставки проект залишався переважно статичним експонатом).
- Аеродинаміка: єдиний монолітний профіль з нахилом лобового скла під екстремальним кутом 15 градусів.
Компонування випередило час: три місця та центральне кермо
Головним ергономічним проривом концепту стала посадкова формула 1+2. Скориставшись великою шириною кузова 1855 мм, Джуджаро встановив три крісла в один ряд, помістивши водія строго по центру, а пасажирів трохи глибше з обох боків. Цю схему лише через чверть століття доведе до серійного ідеалу Гордон Маррі в легендарному McLaren F1.
Щоправда, така агресивна аеродинаміка спричинила конструктивні виклики: через 15-градусний нахил скла пілот практично не бачив дорожнього полотна перед носом. Щоб вирішити проблему сліпих зон, Джуджаро врізав додаткову прозору панель під основним склом та забезпечив капот трьома функціональними оглядовими прорізами.
Спадщина морського ската
Своє ім'я та перший вигляд автомобіль отримав на честь гігантського морського схилу: характерне бірюзове забарвлення з контрастними помаранчевими акцентами безпомилково виділяло Manta на тлі консервативних суперників. Згодом машина змінила кілька кольорів (включно з червоним і сріблястим), але в ході масштабної реставрації на початку 2000-х їй повернули канонічну бірюзово-помаранчеву ліврею.
Bizzarrini Manta наочно довела: революція в дизайні спортивних автомобілів народжується не в нескінченних фокус-групах, а в сміливих експериментах на межі можливого.