Інтелектуальні рішення сьогодні дедалі частіше впроваджуються у повсякденне життя. Раніше вони були недосяжною мрією, а зараз, особливо у нещодавно створених будинках, є стандартним обладнанням. Збільшення їхньої популярності продиктовано не лише зниженням цін, пов'язаних із встановленням, а й міркуваннями безпеки, зручності та економії. Технологія розумний будинок відкрила наступний етап, який покращує якість життя та перетворює будинок на машину з правильно сконструйованих елементів, керованих одним інструментом — телефоном. Будівельна промисловість вийшла більш високий рівень. Ця еволюція пов'язана з розвитком технологій і переходом від звичайних процесів автоматизації до стадії, де інтелектуальні системи, підключені до домашньої мережі, забезпечують повний контроль над кожним, навіть найменшим, компонентом. Вони є інвестиції в безпечний та економічний будинок. У зайнятому та поспішному світі важливий комфорт та повний контроль над тим, що відбувається вдома під час нашої відсутності. Відмінно, коли можна закрити двері телефоном або активувати будильник.
Завдяки технічному прогресу інтелектуальні системи стали частиною телекомунікаційних пристроїв та транспортних засобів, а останнім часом вони все частіше знаходять рішення, пов'язані з житлом. Хорошим прикладом останнього є ідея розумного будинку, розроблена та впроваджена корпораціями, пов'язаними з промисловою інформатикою (ABB ioBridge чи Microsoft). Житлові будинки стали місцями, де все більше видів діяльності автоматизуються та знаходяться під контролем автономного модуля управління. Однак для цієї мети необхідно розглянути як мінімум три компоненти.
Перший включає набір датчиків (температури, вологості, руху і т. д.) і виконавчих механізмів (вимикачі світла, сигналізації, дверні контролери і т. д.). Другим є спосіб зв'язку між системними модулями, який розосереджений навіть у середовищі з невеликим географічним діапазоном (як у випадку типового будинку на одну сім'ю). Оскільки архітектура «розумного будинку» відповідає цим умовам, нині існує низка стандартів, що забезпечують зв'язок (провідний або бездротовий) між вимірювальними та виконавчими модулями.
Третій аспект - це програмне забезпечення, яке полегшує керування всіма елементами на рівні спеціалізованого мікроконтролера або операційної системи, що працює на традиційному персональному комп'ютері.