Місія NASA: чи вдасться Swift уникнути «космічного цвинтаря»? Джерело: NASA
Чому загрожує небезпека на орбіті
На орбіті Землі знаходиться космічна обсерваторія Swift, яка вже 22 роки веде безцінну наукову роботу. Телескоп регулярно фіксує гамма-сплески - одні з найенергійніших явищ у Всесвіті. Здавалося б, саме такі інструменти наука має берегти як зіницю ока. Проте закони фізики нещадні.
Через тертя верхні шари атмосфери орбіта Swift поступово деградує. За розрахунками NASA, до жовтня 2026 телескоп увійде в щільні шари атмосфери і згорить, так і не завершивши свою місію. Цей сценарій міг би стати символом витрачання мільярдів доларів та втрати безцінного наукового інструменту.
Революційна операція у космосі
Щоб запобігти космічній трагедії, NASA розробила нестандартне рішення. Компанія Katalyst Space спеціально створила апарат LINK - по суті космічний буксир, здатний захопити інший супутник і підняти його на безпечну орбіту.
За планом операції, LINK мав зблизитися зі Swift через місяць після старту, захопити обсерваторію трьома маніпуляторами і протягом двох місяців підняти її з поточної орбіти на висоту 600 км. Такий маневр дозволив би продовжити життя телескопа ще десятиліття, відкриваючи нові горизонти для космічної науки.
Але біда: ця місія мала стати першою в історії масштабною демонстрацією технологій орбітального обслуговування. Її успіх міг би змінити всю економіку космічних польотів — замість списання багатомільярдних апаратів їх можна було б обслуговувати та перевикористовувати. Провал погрожує відкинути цю область інженерії на роки тому.
Чому не сталося дива
Ракета Pegasus XL із супутником LINK прикріплена до нижньої частини літака Stargazer. Фото: NASA / Ron Beard
Запуск планували провести повітряним стартом — методом, який використовується вже кілька десятиліть. Літак Stargazer, переобладнаний спеціально для таких операцій, успішно піднявся в повітря з атола Кваджалейн у Тихому океані та досяг висоти 12 км.
На цьому все й зупинилося. На етапі підготовки до скидання ракети-носія Pegasus XL фахівці виявили аномалію у її бортових системах. Технічна несправність унеможливила безпечне запалювання двигунів. Екіпаж був змушений повернути назад і повернутись на базу з невідправленим вантажем.
Поспіх проти часу
NASA офіційно відклала місію, але терміни переносяться лише після повного аналізу телеметрії, зібраної під час невдалої спроби. Тим часом щодня — це втрата дорогоцінного часу.
Інженери компаній Katalyst Space та Northrop Grumman працюють у режимі 24/7, розуміючи, що вікно можливостей для порятунку Swift стрімко звужується. Будь-яка додаткова затримка означає, що орбіта телескопа деградуватиме ще швидше, залишаючи все менше часу на успішне виконання операції.
Провал цієї рятівної місії — це не просто втрачена нагода врятувати один телескоп. Це потенційний крах цілого напряму в космічній інженерії, який десятиліттями інвестувалися надії на перехід до довгострокового та економічно обґрунтованого використання космічного простору.